Народний дім села Шепарівці

У фондах Центрального державного історичного архіву у Львові міститься журнал реєстрації  читалень, у якому є дані про заснування читальні в с.Шепарівці 18 вересня 1899р. Серед перших її членів-засновників були Філип Слободян – голова товариства «Просвіта», Іван Петровський , Петро Гальчук, Василь Слободян, Дмитро Заяць , Петро Мотрук, Іван Терпелюк, Олекса Мартинюк, Юрко Стефанюк і Микола Грицьків. У 1908 році було вже 34 члени товариства, яке мало бібліотеку з 70-ти книг. Під час 1-ї світової війни громадський будинок згорів у травні 1915р.

За віднову Товариства після війни взявся Іван Терпелюк. У 1924 році завершилась будова Народного дому коштом 10 тисяч злотих, де розмістилася читальня, яка за час існування підіймалася щораз вище на освітній рівень.

 Громадське життя до Першої світової війни не було високого рівня. Натомість воно пожвавилося у 1930-і роки.У 1925 р.сільський осередок “Просвіти” відновив діяльність “Пласту”,яким керував В.Стефанюк та Ю.Турянський і вишколювали дітей в урочищі Заріка.

 При читальні “Просвіти” діяв осередок Союзу українок,що згуртував понад 50 членкинь, самоосвітній гурток, в якому брали участь більш як двадцять юнаків. Також діяв драматичний гурток (керівник М.Слободян), де ставили п’єси “Назар Стодоля”, ”Степовий гість”, ”Наталка Полтавка”.

На Різдво та Великдень люди збиралися у сільському клубі.  За німців (1942-1944р.р.) в сільському клубі був дитячий садок. З кінця 40-х до початку 60-хр.р. в приміщенні клуба був склеп (магазин).

На даний період часу в Народному домі працюють:

- завідувач Народного дому Козьменко О.М. з травня 2017 р; 

- бібліотекар  Хриптун І.Я. з липня 2013р.

Книжковий фонд сільської бібліотеки на 1 січня 2020р. становить  5924 тис. книжок, з них 3621 тис. – дитячі книги.

При Народному домі діють два клубних формувань:
 
      1. Гурток художнього слова (керівник О.Козьменко), в гуртку задіяно 11 дітей.
      2. Клуб за інтересами “Умілі рученята” (керівник О.Козьменко).